четверг, 27 декабря 2012 г.

Ну, все. скінчилось?..

Назва дійсно дає почути сумні ноти.
Сумно і пусто з того, що ми закінчили практику. Не сумно було піти від дітей, бо вони забудуть нас набагато швидше, ніж це зробимо ми - така вже дитяча пам'ять.

Однак сумно, що нам тепер не треба буде заскочувати в блог і писати щось, виконувати всі завдання - ось тут відтінки туги. Так ми саме тут могли про все дізнатися, хоча спочатку сдавалося це марною витратою часу, - ні, це навпаки, - це добре, коли ми повинні узагальнити свої думки, пишучи тут речення. І хтось ще читав наші думки!

Як це добре придумано - це об'єднує нас!





Дуже хочеться подякувати усім нашим викладачам за знання, особливо хто підтримував нас протягом всієї практики, постійно турбувався за нас, налаштовув на роботу: Олені Анатоліївні, Ірині Миколаївні, Ларисі Вікторівні, Світлані Миколаївні та Ларисі Валеріївні, Світлані Михайлівні та Наталі Іванівні!
Ми дуже раді за те, що нам дають добрі знання, щоб не казали люди про наш внз.
Наш університет вчить бути вчителем і не тільки, тому що ми навчились  багато чому, і як треба одягатися і спілкуватися і поводитися, школа в нашій країні - це не дуже хороша робота, однак вчить багато чому. Пройдячи цю практику ми дійсно здобули досвід.

Сьогодні святкували новий рік і на хорі, як така велика людина Кім В.М. знаходить стільки часу для всього? і на хор і на оркестр і малий оркестр і тощо тощо....

Правду кажуть, чим більш незвичайна людина, тим більш вона простіше поводиться.

Вертаючись до нашого університету, теж хочу побажати нашому шановному ректору Марії Іванівні, усієй адміністрації, нашим російській та українській кафедрам! а також шановному панству - колегам-студентам:


З новим роком, хай він буде кращим, і все заплановано буде встигнуте.
Однак, ми громадяни, українці все одно шануємо велике свято - Різдво Христово! Це дісно подія, щоб у Ваш дом прийшло багато коляди!
Хай буде мир в нашій країні, добробут в кожній родині та головне - здоров'я!
Зі святами! 
Велике дякую усім нашим викладачам!








четверг, 6 декабря 2012 г.

Що, завтра знову до школи?

Так, мої дорогеньки, знову.

Доброго усім вечора.
 в мене завтра 2 уроки, дуже цікаві: відмінювання іменників та по І.Я. Франку "Легенда вічного життя".
готувала урок мови, пригадуючи 2 курс!
от конспект.

Конспект
уроку української мови
проведеного Шавеко Ольгою Григорівною
у 10-А класі, 7 грудня 2012 р.
Тема: Відмінювання іменників
Соціокультурна тема: Гривня – найкрасивіша валют у світі

Мета: - повторити орфограми, написавши диктант; повторити поняття про відмінювання іменників, відмінювання як зміна форми слова; - удосконалювати вміння учнів визначати тип відмінювання іменників; - збагатити словниковий запас учнів, - навчити правильно вживати частини мови й використовувати їх стилістичні можливості в мовленні, - розвивати самостійність; - виховувати позитивні риси характеру та інтерес до державної валюти.

Тип уроку: урок формування умінь і навичок

Методи і прийоми: перевірочний диктант, метод вправ, слово вчителя, бесіда, лекція вчителя з елементами бесіди, дослідницько-пошуковий; інтерактивні прийомі, «ланцюжок».

Обладнання: дошка, схеми, таблиці, дидактичний матеріал.

Підручник: Н. Бондаренко, А. Ярмолюк.




І. Організаційний момент
-  привітання; -       слово вчителя.
ІІ. Перевірка домашнього завдання. Впр. 214, 230.
Чи є питання до д.з.?
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Перевірочний диктант
Козак, слов’яни, гарячий, кишеня, тривога, виделка, кропива, тріщати, бойовий, приїжджати, хазяїн, сьогодні, Фьоклін, мавпячий, Соловйов, бадьорий, йод, каньйон, мільйон, портьєра, прем’єра, кінозйомка, возз’єднання.
Один учень біля дошки, потім збираю на перевірку 4 зошити, усі інші працюють впродовж уроку.

        Пригадайте, що таке Відмінювання іменників? Можлива відповідь учня: Відмінювання іменників — це один із засобів зв'язку слів у реченні.
        А які відмінки називаються прямими/непрямими? Називний відмінок — початкова форма слова — прямий. Усі інші (родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний) — непрямі.
        Кожний відмінок є втіленням певного типу смислових і синтаксичних відношень. За допомогою чого твориться відмінкова форма? Кожна відмінкова форма твориться за допомогою закінчення та (або) прийменника.
На вибір відмінкового закінчення впливає значення слова, рід, на який звук закінчується основа слова. За ознакою роду й характером основи слова всі іменники поділяються на відміни.
Скільки відмін в укр. мові? Чотири

ІV. Повідомлення теми, мети уроку, усвідомлення її учнями
        Сьогодні на уроці тема: Відмінювання іменників. Подану тему ви проходили раніше, тому не буде складно повторити, повторити поняття про відмінювання іменників, відмінювання як зміна форми слова; - удосконалювати вміння учнів визначати тип відмінювання іменників; - збагатити словниковий запас учнів, - навчити правильно вживати частини мови й використовувати їх стилістичні можливості в мовленні, - розвивати самостійність;
        Проблемне питання в нашому середовище – Гривня – найкрасивіша валют у світі

V. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібно на уроці / VІ. Виконання учнями вправ
Можливо метод «броунівський шлях». Зміна іменників за відмінками наз. Відмінювання.
До I відм. належать ім. ч./ж. р. на –а/ -я Микола, собака, ідея + ім. ж.р. –ище: ручище, хатище.
II в. – ім. ч.р. з нульовим закінч. та на –о. син, батько. + с.р. із –о, -е, -я крім тих, що набув. суф. ат, ят, ен: добро, море.
III в. – ж.р. з нул. зак. + ім. мати: сіль, мідь, ніч, нехворощ.
IV в. – с.р. –а, -я. Які при словозміні набувають суф. ат, ят, ен. Лоша, дитя, лисеня, плем’я тощо.
Залежно від кінцевого приг. основи ім. 1ї та 2-ї відм поділяються на групи – тверду, м’яку, мішану.
Тверда гр. – ім. ч./ж.р. з кінцевим тв. пригол. та зак. –а. староста. (2 в.)+ч.р. нульов. зак. або –о  брат, Дніпро. + ім. на -ар, -яр, -ир, -ір, -ур, -юр, -ер, -ор. Твір, яр, двір, папір. У множині мають Н.в. –и.
М’яка гр. ч.р., ж.р. з кінцевим м’як. пригол. та зак. –я. суддя. + (2 в.) .нульов. зак. або день, Василь, ім. с.р. на –я. знання, повітря. та на –е поле, серце, сонце. +  -ар, -ир, у яких при відміюванні наголос з основи переходить на закінч. Вівчар, книгар, лікар, Ігор тощо. У множині мають Н.в. –і.
Мішана гр. – ч.р., ж.р. з кінцевим шиплячим пригол. та зак. –а. рікша, вельможа. + (2 в.) .ч.р. з осн. на шипл. нульов. зак. дош, ткач. С.р. –е явище, плече. + з наголошеним суф. –яр-, у яких при відміюванні наголос з основи переходить на закінч. Пісняр, тесляр, ковзаняр, оленяр. У множині мають Н.в. –і.

Особливості відмінювання іменників I відміни однини. Мають закінчення –і у Д.в. та М.в. + в них відбувається чергування приголосних. У множині у Р.в. ім. можуть мати різні зак. найчастіше є нульове. Рук, жінок.  У Зн.в. ім. мають форму або Н.в.(неістоти) або Р.в.(істоти), назви тварин мають парал. форми: розводити бджіл, бджоли. В О.в. можуть мати паралельні форми: сльозами – слізьми –ами,-ями,-има (грошима). У М.в. типовими є закінчення: -ах / -ях прийменники – у, в, на, по, при.
Інтерактивний метод «ланцюжок».I відміни однина. тверда група: Микола, голова; м’яка гр. Ілля – земля, мрія; мішана гр. – душа, ручище.
Де є чергування: нога, рука.
Особливості відмінювання іменників I відміни множина
(Теж саме. Вчитель приклад, інше діти.Відмінюємо коментуючи, учень у дошки, інші працюють в зошитах. Потім робимо висновки, зауваження, вчитель узагальнює.)

Особливості відмінювання іменників II відміни однини. Р. в. ч.р. одн. варіанти зак. –а/я, -у/ю.
Розглянемо таблицю на с. 119 «Правопис іменників чоловічого роду 2 відміни в Р.в. однини»
Інтерактивний метод «ланцюжок».                                    Впр. 236, С. 120
Пензеля, телефона, трамвая, тролейбуса, адреса (прив.), адресу (місце), льону, дозволу, бензину, капота, степу, міста, шторму, Сибіру, наміру, міліграма, звуку, конуса, курсу, офісу, шампуню, тюлю, кондиціонера, ліра, Дамаска, дивана, африканця, ганка, граніту, жалю, вестибюлю (клубу), дуету, вальсу, імпорту, закону, плацдарму (простір), натяку, готелю, пляжу.
Табл.. на с. 121 – Р.в. множина.
Впр. 237. знань, Чернівців, Альп, Дарданелл, дверей, грошей, ножиць, гастролей, чар, вуст, джинсів, саней, дебатів, яслів, макаронів.

Д.в. ім. ч.р. мають паралельні закінчення: -у (-ові), -ю (-еві/ єві), -у (-еві). Вибір закінчення є засіб милозвучності. З.в. характерні 2 форми: для неістот форма Н.в., для назв істот форма Р.в., можливі паралельні форми: пасти коней/ коні. О.в. однина тв. гр. закінчення –ом, м’яка, мішана гр. –ем/-єм, -ям, множина ­ закінчення –ами/ -ями, -има. М.в. характерні закінчення –і\-ї, -у/-ю, -ові, -еві, -єві. Кл.в. –у, -ю, -е. У множині Н.в. –и, -і/-ї, -а/-я. Р.в. –ів, -їв, -ей, нульове флексія (селян, облич). З.в. – студентів, форма неістот = Н.в. О.в. –ами/-ями, однак ще –ми (кіньми). М.в. –ах, -ях.
Інтерактивний метод «ланцюжок». II відміни однина. тверда група: хліб, слово. Множина.
М.гркрай, лікар, життя. + мн.
Мішана гр..дощ, школяр, плече + мн.

Особливості відмінювання іменників III відміни однини. Всі іменники у формі Р., Д., М. відмінків мають флексію –і. О.в. «мавпа був» пишемо апостроф перед -ю (верф’ю), між двома голосними або перед –ю подовжуються м’які та шипл. приголосні: річчю, тушшю. При збігу пригол. подовж. Не відбувається: честю, нехворощу.
Інтерактивний метод «ланцюжок».III відміни однина. Ніч, мати, любов +мн.

Особливості відмінювання іменників IV відміни однини. Характерним є поява суф. –ат, -ят, -ен у формах Р., Д., М. відмінках. Суф. –ен з’являється і в ін. відмінках (племенем, іменем, тіменем) + можливі парал. форми (без) племені – плем’я.
Інтерактивний метод «ланцюжок». IV відміни однина курча, дівча, ім’я, +мн.

Іменники множинної форми: властиві форми як і в ін. відмінах. Н.в. –і, -и, -ї, -а, -я. Р.в. –ей, -ів, їв, нульове. Д.в. –ам, -ям. З.в. = Н.в. (неістота), Р.в. (істота), О.в. –ами,-ми,-ями, -има (людьми) + паралельні форми  (двері – дверима, дверми, дверями).
Інтерактивний метод «ланцюжок». Гімалаї

Іменники не змінюються: *прізвища пригол. чи –О (жіночі) Савчук. *рос. прізвища на –их,-ово,-аго. *загальні незмінювані назви типу: кашне, бароко, стакато. * абревіатури.

V. Перевірка якості самостійної роботи учнів
-дослідницько-пошукове завдання. Розгорніть підручник на с. 127 прочитайте, на що треба звернути увагу: Кл. відмінок.
Впр. 256 – самостійно роблять учні.

VІІ. Підбиття підсумків уроку
Отже скільки відмін в укр. мові? Тощо. Питання усі по уроку, всі особливості відмін вчитель запитує в учнів.

VІІІ. Домашнє завдання.
Вивчити теорію, таблички. Провідмінювати іменники в однині та множині: 1 в.: сваха, 2 в.: мед, воротар, ткач, 3 в.: сіль, 4 в.: теля, множинна форма: діти, вила та незмінні: какаду.

вторник, 4 декабря 2012 г.

Зі святом!

Сьогодні в 10 А класі відбулися мої перші українські уроки - мови та літератури.
Було складно, особливо у визначенні родів, чисел тощо.
Однак пройшло все добре. Буду готуватися до наступних конспектів.
Ось і конспекти розрогнуті:
1.

Конспект
уроку української мови
проведеного Шавеко Ольгою Григорівною
у 10-А класі, 4 грудня 2012 р.
Тема: Рід, число і відмінювання іменників
Соціокультурна тема: Сучасна архітектура і топонімія

Мета: - удосконалювати вміння учнів визначати рід, число і тип відмінювання іменників, - збагатити словниковий запас учнів, - навчити правильно вживати частини мови й використовувати їх стилістичні можливості в мовленні, - розвивати самостійність, - виховувати позитивні риси характеру та інтерес до архітектури і топонімії.

Тип уроку: урок формування умінь і навичок

Методи і прийоми: метод вправ, слово вчителя, бесіда, лекція вчителя з елементами бесіди, дослідницько-пошуковий; інтерактивні прийомі «мікрофон», «ланцюжок».

Обладнання: дошка, схеми, таблиці дидактичний матеріал.

Підручник: Н. Бондаренко, А. Ярмолюк.

2. Структурно-композиційна схема уроку:

І. Організаційний момент
-           привітання;
-           слово вчителя.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку, усвідомлення її учнями
-           розповідь вчителя з елементами бесіди.

ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібно на уроці
-           лекція вчителя з елементами бесіди;
-           вправа 200 (текст, морфологічні ознаки);
-           бесіда;
-           робота в групах;
-           робота з опорними таблицями.

ІV. Виконання учнями вправ
-           інтерактивний метод «ланцюжок»;
-           вправу 203 на с. 104;
-           вправа 204;
-           робота з опорними таблицями;
-           вправа 228 ;
-           впр. 229, с. 115.

V. Перевірка якості самостійної роботи учнів
-дослідницько-пошукове завдання.
- впр. 205;
- вправа 231 на с. 115.


VІ. Підбиття підсумків уроку
-           бесіда;
-           метод «мікрофон».

VІІ. Домашнє завдання.
-           впр. 214, впр. 230 (аналогічні виконаним на уроці);
-           заключне слово вчителя.

3. 
 І. Організаційний момент
-  привітання; - слово вчителя.
– Підводтеся, будь ласка, давайте налаштуємося на роботу! Сідайте, будь ласка. Налаштовуйтесь на урок укр. мови. Отже, бажаю вам успіхів.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку, усвідомлення її учнями
Сьогодні на уроці тема: Рід, число і відмінювання іменників. Подану тему ви проходили раніше, тому не буде складно повторити, удосконалювати вміння визначати рід, число і тип відмінювання іменників, - навчитися правильно вживати частини мови й використовувати їх стилістичні можливості в мовленні. Проблемне питання в нашому середовище – це архітектура, сучасне містобудування і топонімія.

ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібно на уроці
Лекція вчителя з елементами бесіди.
Важлива ознака культури мовлення – його морфологічна правильність, яка передбачає дотримання правил змінювання слів. Кожна змінювана частина мови – іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово – мають певну нормативну систему словозміни, якою треба керуватися мовцеві.
Діти, розгорніть підручники на с. 102, вправа 200 – треба прочитати текст (мовчки), визначити його тему й основну думку.
            Дії – учні читають, думають, вчитель спостерігає за ними, допомагає якщо треба.
Коли вони прочитали, вчитель ставить питання:
        Які переваги запроектованих хмарочосів описано в тексті? Чому ставлення суспільства до висотної забудови в столиці таке неоднозначне? Висловте особисту думку.
Робота в групах
Завдання: Обговоріть переваги й недоліки проживання в хмарочосах і висловіть власні думки. (впр. 201).
В тексті ви побачили виділенні іменники: (метро, архітектор, готель, конференц-зали, молодь, колегами) випишіть їх та вкажіть їх рід.
Можлива ситуація – діти виписали, відповіли на запит. вчителя.
Лекція вчителя з елементами бесіди.
— Яким частинам мови властиві категорії роду та числа?
— Дайте характеристику категорії роду в українській мові. Чи завжди рід в українських словах і словах іншомовного походження визначити легко? Чому?
— Наведіть приклади таких слів. {Біль, путь, підпис, степ, колібрі Тощо.)
— Дайте характеристику категорії числа. Чи всім словам зазначених частин мови вона властива і якою мірою?
Робота з опорними таблицями.
Отже, давайте систематизуйте знання, звернувшись до опорних таблиць (таблиці 1—3), які лежать у вас на партах.
Давайте прочитаємо, що в кожній колонці записано. Дивиться т. 1., потім т. 2
Таблиця 1. Рід іменників іншомовного походження
Чоловічий                                            Жіночий                                                       Середній
1. Іменник називає особу                  Іменник називає                                          Назви неістот:
чоловічої статі: Аташе, мсьє.                     особу жіночої статі:                                     Меню, соло, пюре
                                                                         Леді, мадам
2. Назви тварин: Поні,
шимпанзе
У власних назвах — за загальною назвою: Баку (с. р. — місто), Ай-Петрі (ж. р. — гора), Міссурі (ж. р. —- ріка), Онтаріо (с. р. — озеро) тощо. В абревіатурах — за стрижневим словом: ООН (ж. Р. —організація), ПТУ (с. р. — училище) тощо

Таблиця 2. Нюанси у визначенні роду іменників
Однозвучні іменники
Рід визначається за контекстом: Прийшов Валя — Прийшла Валя; Ігоря Бойчука — Наталі Бойчук; такий нездара — така нездара, Аналогічно — Екзюпері, Монтеск ‘є, Платіні Тощо
Зберігається форма чоловічого роду: Олекса Григорович — Талановитий викладач. Ольга Євгенівна — Суворий прокурор. Видатний математик Софія Ковалевська. Всесвітньо відомий Композитор Ріхард Вагнер.
Чоловічий      
Біль, насип, підпис, Сибір, рукопис, ярмарок, продаж, тюль, Толь, полин, кір, ступінь Тощо
Жіночий         
Нехворощ, заполоч, путь, бандероль, вуаль, ретуш, обитель, Повінь, фальш, розкіш Тощо

ІV. Виконання учнями вправ
Інтерактивний метод «ланцюжок».
А тепер, щоб закріпити наші знання виконуємо вправу 203 на с. 104.


4. Діти ланцюжком по одному реченню коментують і усі разом записують в зошит, вчитель направляє, допомагає.
Добре, молодці ви усі!
Далі в нас цікава вправа 204 – дуже багато ми іноді зустрічаємо слів, які схожі, графічно, як такі слова називаються? (омоніми тощо). От і добре, давайте спробуємо розібратися, як їх розрізняти та які слова де правильніше буде застосовувати.
Діти ланцюжком по одному реченню коментують і усі разом записують в зошит, вчитель направляє, допомагає.
Добре, молодці ви усі!

Діти, подивіться, будь ласка, на т. 3, розгляньте, зачитаємо правила і приклади. Будь ласка, Ксенія.

Таблиця З Категорія числа   
Однина +Множина                            Тільки однина                                  Тільки множина
Більшість Іменників:              1. Іменники з абстрактним             І, Парні предмети: Ворота,
Яблуня — Яблуні                     Значенням: Дружба, честь                        штани
Сирота — Сироти                 Юність, космос, велич.                   2. Речовини, матеріали:
Олівець — Олівці                     2. Збірні: Листя,                               Білила, дрова, вершки.
Гастроль — Гастролі            Товариство, колосся,                      3. Ігри, обряди, часові
                                                  Жіноцтво, людство.                                    поняття: Піжмурки, шахи,
                                                  3. Власні назви: Київ,                      канікули.
                                                  Лондон, Дніпро, Франція,                4. Окремі географічні назви:
                                                  Говерла.                                                        Чернівці, Суми.
                                                  4. Назви речовин,                                        5. Дії, процеси: Проводи,
                                                  Матеріалів: Мармур, золото,                     Вибори, переговори.
                                                  Бензин.                                              6. Емоції: Радощі, гордощі.
                                                  5. Назви деяких ягід,                       7. Не визначені чітко грошові
                                                  овочів: Малина, редька,                  поняття: Гроші, фінанси,
                                                  Суниця                                                           Кошти
В підручнику на с. 115 є дуже цікава вправа 228 – виконаємо її разом. Розпочинай Карино.

Давайте усно зробимо впр. 229, с. 115. Читай завдання Сашо.

V. Перевірка якості самостійної роботи учнів
-  дослідницько-пошукове завдання.
Любі друзі, хто такий перекладач? Чим він займається? А якого перекладача можна вважати професіональним? (Такого хто не дослівно може перекл., а передати сутність інформації).
Уявіть кожний себе в ролі перекладача. І виконайте самостійно впр. 205. Перше речення наведу приклад: Степь цвела и дышала. – Степ цвіла і дихала.
А потім коли перекладете, зіставте рід виділених іменників в обох мовах і зробіть висновок.
Та вправа 231 на с. 115. З цією впр. Ми пограємось – 1 ряд зробить 1 строку, 2-й ряд – другу, 3-й ряд – третю. І завдання обов’язково. От і все. Починайте, на ці вправи-ігращки у вас 8-(10) хвилин.
Діти працюють перекладачами, а вчитель направляє, допомагає, підходить дивиться до кожного. Коли виконали:
– Зачитай, будь ласка Павлику, а в тебе Андрійко вийшло також?
        Маргарито, а який рід іменників? Тощо.
        А число яке вийшло в слові туфлі – як утворити однину?  А в слові мозолі?
VІ. Підбиття підсумків уроку
Бесіда
Добре діти ви сьогодні працювали, я можу навіть поставити вам оцінку тим, хто був найактивнішим учнем*.
Так які роди ви знаєте? А які в них зустрічаються «недоліки», проблеми в словах при визначенні роду? Спільний рід, які слова в нього входять?
А число, що таке тільки однина? Тільки множина?
Добре, молодці.
        Пригадайте, що таке Відмінювання іменників? Можлива відповідь учня: Відмінювання іменників — це один із засобів зв'язку слів у реченні.
        А які відмінки називаються прямими/непрямими? Називний відмінок — початкова форма слова — прямий. Усі інші (родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний) — непрямі.
        Кожний відмінок є втіленням певного типу смислових і синтаксичних відношень. За допомогою чого твориться відмінкова форма? Кожна відмінкова форма твориться за допомогою закінчення та (або) прийменника.
На вибір відмінкового закінчення впливає значення слова, рід, на який звук закінчується основа слова. За ознакою роду й характером основи слова всі іменники поділяються на відміни.
– Скільки відмін в укр. мові? чотири
Метод «мікрофон».
Сьогодні на уроці я дізнався…         Я повторив сьогодні…                   Мені було складно…

VІІ. Домашнє завдання.
Додому вам задаю найцікавіші вправи, вони аналогічні тим, які ми з вами робили на уроці – впр. 214, впр. 230. подивиться, чи є щось вам незрозуміле, я поясню.
Дякую усім за роботу. Ви чудові діти! На все добре вам!



______________________________________

Конспект
уроку української літератури
проведеного Шавеко Ольгою Григорівною
у 10-А класі, 4 грудня 2012 р.
Тема: Збірка поезій «Зів’яле листя». Мотиви туги і страждань, породжених складними суспільними та особистими обставинами
Соціокультурна тема: Утвердження людських почуттів, ідеалу кохання.

Мета: - розкрити світ почуттів і пристрастей, створений поетичним словом великого майстра на основі поезій, творчо осмислити й відтворити події, що відбувалися в житті І. Франка; - розвивати вміння учнів досліджувати художні особливості творів; - виховувати інтерес до поетичної творчості поета; - чистоту й благородство почуттів; - збудити бажання краще пізнати  глибинний зміст ліричних творів І. Франка.
Тип уроку: урок аналізу художнього твору.

Методи і прийоми: метод проблемної бесіди бесіди, розповідь вчителя, метод роботи з підручником, метод аналізу художнього твору, інтерактивні прийоми «криголам», асоціації, робота в групах тощо.

Обладнання: епіграф на дошці; роздавальний матеріал (вірші).

Підручник: Г. Семенюк, М. Ткачук



Структурно-композиційна схема уроку:

І. Організаційний момент
- привітання;
- слово вчителя.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності
- розповідь вчителя з елементами бесіди.

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку.
- метод «криголам»;
- епіграф.

ІV. Вивчення нового матеріалу.
- розповідь вчителя;
- виразне читання поезій;
- метод асоціацій;
- аналіз віршів;
- розповідь вчителя з елементами бесіди;
- евристична бесіда.

V. Закріплення знань, умінь та навичок
- дослідницько-пошукове завдання. (робота в парах).

VІ. Підбиття підсумків уроку
- сенкан.

VІІ. Оцінювання.

VІІІ. Домашнє завдання.
-         заключне слово вчителя.

Хід уроку:

І. Організаційний момент
– Підводтеся, будь ласка, давайте налаштуємося на роботу! Дуже рада всіх вас бачити! Сідайте, будь ласка. Давайте ще раз нагадаємо один одному свої ім’я. Мене звати Альона Ігорівна. Імена більшості з вас я вже запам’ятала. Отже, бажаю вам успіхів. Сподіваюсь, що всі будуть активні, уважні та старанні, що ми все встигнемо та дуже добре попрацюємо.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Розповідь вчителя з елементами бесіди. Друзі, у мене до вас запитання: коли людина може назвати себе щасливою? (Учні відповідають по-різному, в тому числі говорять і про кохання)
Любов... Кохання... Такі хвилюючі слова. Скільки навіюють вони думок, переживань. І як би не змінювалося наше життя, а кохання завжди залишається коханням. Що ж означає кохати? У вас все попереду, і кожен знайде свою відповідь на це запитання у своєму серці. А ми сьогодні звернемось до поезій Франка :                        ... тихе зітхання!
Незгоєні рани, невтишні жалі;
Завмерлеє в серці кохання.

Ми звикли говорити про Франка як про поета-борця, але як зазначав М.Коцюбинський, “Людина, яка б вона сильна не була, не може жити самою боротьбою, самими громадськими інтересами. Трагізм особистого життя часто вплітається в терновий вінок життя народного.”
Вічна тема кохання знайшла яскраве втілення у творчості Франка – поезії, прозі, драматургії. І сьогодні на уроці ми почнемо читання ще одного розділу життєвої книги митця, з якого Іван Франко постане як тонкий лірик, людина з палким серцем, чоловік, що кохає і страждає, радіє і тужить, вірить і зневірюється.
ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку.
Метод «криголам». Учні, як ви думаєте, що ми будемо робити сьогодні з вами на уроці? Що нового прагнете дізнатися? Давайте спробуємо поділитися сподіваннями. Я почну, а ви підхоплюйте. Я – Ольга Григорівна. Сподіваюсь, що ми творчо осмислимо й відтворимо події, що відбувалися в житті І. Франка, а також у вас з’явиться бажання краще пізнати глибинний зміст ліричних творів І. Франка.
Давайте подивимося, чи правильно ви передбачили мету нашого уроку?
- розкрити світ почуттів і пристрастей, створений поетичним словом великого майстра на основі поезій «Чого являєшся мені у сні?», «Як почуєш вночі край свойого вікна», «Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі» та ін. поезій; творчо осмислити й відтворити події, що відбувалися в житті І. Франка; - дослідити художні особливості творів.
Товарищі, я перечитувала поезію Франка і вирішила наступні рядки взяти за епіграф. Я вас прошу вникнути, пройнятися цими рядками.
Постає питання «Що є кохання для ліричного героя драми «Зів’яле листя»?» Відповідь на це питання допоможуть дати назва збірки, епіграф і поетичні рядки.
Епіграф: «Кружляють у тихому сумному осінньому повітрі листочки, падають на мокру від дощу (чи від сліз?) землю, ніби хочуть зігріти її.»
На тих листочках закарбовано найніжніші, найпотаємніші порухи поетової душі. Спробуймо зрозуміти її поривання, болі, втіхи  – і тоді відкриємо для себе Франка – «лірика високої проби.» Спробуйте пройнятися цими рядками.

ІV. Вивчення нового матеріалу. Розповідь вчителя.
Збірка «Зівяле листя» складається з 3 циклів, які І. Франко називає «жмутками»:
• біографічний, в якому розкриємо життєву основу збірки;
• ліричний, в якому вивчатимемо поезії;
• критичний, в якому подамо аналіз творчої манери І. Франка як співця кохання.
Важко знайти світовій літературі більш хвилюючу поетичну розповідь про страждання людської душі, зраненої життєвими негодами і нещасливим коханням, як збірка «Зівяле листя». У 1896 році сорокарічний Франко видає її окремою книжечкою. У передмові до видання І. Франко писав, що вміщені в збірці вірші належать молодому чоловікові, який через любовну трагедію покінчив життя самогубством. Орієнтуючись на таку версію, Франко визначив жанр «Зівялого листя» як ліричну драму і передмову закінчив словами Гетевого Вертера «Будь мужньою людиною і не йди моїм слідом». Але в дійсності вірші належать перу Франка, багато з них мають автобіографічний характер. Згадаймо драму особистого життя І. Франка, що яскраво постає в рядках поезії «Тричі мені являлася любов». О. Рошкевич, Ю. Дзвонковськая, Ц. Журавськая, О. Хоружинськая.
Оригінальність композиції «Зів’ялого листя», у якій є вірші розповідні, описові, медитативні, складні імітації народних плачів і народної пісні. Але найкраще про це скажуть самі вірші.
Виразне читання поезій учнями; визначення цитат, що характеризують стан ліричного героя.


Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна,
Не дивися в той бік, моя пташко.

То не та сирота, що без мами блука,
Не голодний жебрак, моя зірко.
Се розпука моя, невтишима тоска,
Се любов моя плаче так гірко.

Так прощай же, прощай, не чекай більш весни,
Коли будуть цвісти верболози.
І востаннє тобі, замість слів про любов,
Посилаю я муки і сльози.

Так прощай же, прощай, не чекай більш весни,
Будь щаслива, весела, як завжди.
Що було — схороню аж у серце на дно…
Не шукай між людьми більше правди.


– Як називає свою любов поет?
– Яке заперечне порівняння використав?


Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі,
Розвійтесь, як тихе зітхання!
Незгоєні рани, невтишені жалі,
Завмерлеє в серці кохання.

В зів'ялих листочках хто може вгадати
Красу всю зеленого гаю?
Хто взнає, який я чуття скарб бaгатий
В ті вбогії вірші вкладаю?...

– Який виникає перед вами ліричний герой? Можлива відповідь: Ліричний герой, ніби прагнучи розвіяти смуток і жаль, викликані нещасливим коханням, « розкидає, щоб воно, підхоплене вітром, щезло безслідно».
Метод асоціацій. Які асоціації виникають у вас до такого словосполучення «зів’яле листя»?
Можлива відповідь: туга, осінь, пожовклий, старий тощо.

- аналіз віршів; Давайте зануримось більш глибоко, кожному сняться сни, тож проаналізуємо вірш «Чого являєшся мені у сні?»


Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?

Чого являєшся мені
Усні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні —


– Який виникає перед вами ліричний герой? Можлива відповідь: Ліричний герой поезії – людина з ніжною, вразливою душею і разом з тим – сильним характером.
– Визначте художні образи першої – третьої строфи і схарактеризуйте їх.
Можлива відповідь: Перша строфа: Образи Характеристика Сон Тьма Очі Чудові, ясні, сумні, немов криниці дно студене Уста Німі, мов зарево червоне Криниця Символ кохання, глибини й чистоти почуття
Друга строфа Образи Характеристика Серце Надірване, здавлене болем, жалем Пісні Ридання
Гордощі Знать не знаєш, минаєш, не зиркнеш, не кивнеш Любов Без тями, з мукою довгими ночами, літа за літами
Третя строфа Образи Характеристика Зіронько Дівчина Серце В турботі, не хоче тужити весь вік, марніє, в’яне, засиха; оживає, грає, вільно віддиха Диво золоте щастя Щастя, кохання молоде, бажане, страшне
Визначте розмір вірша. Можлива відповідь:  чотиристопний ямб. Поясніть. (діти креслять схему на дошці).
Узагальнення аналізу – розповідь вчителя з елементами бесіди. Ліричному герою є насолода бодай хоч уві сні бачити ту єдину, що є «зіронькою», і без неї «весь вік тужити – не жити.» Нехай серце ліричного героя, що «в турботі… марніє, в’яне, засиха», хоч уві сні, милуючись дорогим образом, «зазнає щастя молодого, бажаного, страшного того гріха!» Поезія, покладена на музику, стала дивовижною піснею, ззадушевною, ліричною і ніжною.
Отже, герой проходить через біль, страждання докір, егоїзм прощення, радість, щастя.
Іншими словами: переборовши образу, пройшовши через прощення, ліричний герой відчуває емоційне переживання, що змінює людину, підносить на вищий рівень і дає можливість залишити нащадкам високохудожньо зафіксований досвід – вірші, пісні.
Так яким постає ліричний герой у вірші «Чого являєшся мені у сні…»? Можлива відповідь: узагальнення розповіді вчителя



Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі!
Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною
І в серці нестерпнії болі.

Неси ж мене, коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє,
А чень, утечу я від лютого болю,
Що серце моє розриває.

 – Обміняйтеся враженнями щодо прочитаного. (Поетичний образ нестерпного людського болю).
 Евристична бесіда.
        У якому значенні сприймається перша строфа- прямому чи переносному, алегоричному?
(Алегоричному; поле- життя, сніжний завій – життєві труднощі, скрутні обставини; кінь – надія, думка, мрія, життєвий стрижень, оптимізм).
        Яке враження створює вірш, його ліричний герой?
(Ліричний герой страждає, прагне будь-що вирватися, втекти від болю, страждань, які йому завдає світ. Можливо, це нерозділене кохання, несправедливість з боку суспільства, можливо, ще з якихось причин)
– На що вказує прохання ліричного героя «Ох, дай мені обширу й волі!»? ( На суспільну, громадську причину страждань героя).

V. Закріплення знань, умінь та навичок
Дослідницько-пошукове завдання.  (робота в парах)
– Визначте фольклорні риси поезії «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» :


Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько — колюче терня?
Чом твої устонька — тиха молитва,
А твоє слово остре, як бритва?
Чом твої очі сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?
Ох, тії очі темніші ночі,
Хто в них задивиться, й сонця не хоче!
І чом твій усміх — для мене скрута,
Серце бентежить, як буря люта?
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!
Тебе видаючи, любити мушу.
Тебе кохаючи, загублю душу.


Можлива відповідь:   Вигук (ой);  Поетичне звертання (дівчино); Риторичні питальні та окличні речення; Зменшено-пестливі слова (устонька, серденько); Постійні епітети (ясная зоре, буря люта); Анафора (чом); Фразеологізми (загублю душу).
– Яким постає ліричний герой в цій поезії? (Тонкий лірик з-під пера якого з’являються поезії-перлини, що стають піснями)

VІ. Підбиття підсумків уроку
Учні, так давайте повернемось до проблемного питання, яке ми поставили на початку уроку «Що є кохання для ліричного героя драми «Зів’яле листя»?» (Відповіді учнів).
Як ви гадаєте, якби життя І.Я.Франка склалося по-іншому, і він не зустрів би цих трьох жінок, чи народилися б такі чудові вірші?
Чомусь відбувається так, що поетів найчастіше надихає не щаслива, взаємна любов, а нещасна, нерозділена. Саме під впливом страждань, «солодкої муки» від кохання без відповіді народжуються незрівнянні шедеври інтимної лірики, з якими ми сьогодні і познайомилися.
Скажіть, будь ласка, хто з відомих поетів світової літератури страждав через нерозділене кохання? ( Данте Аліг’єрі страждав від кохання до Беатріче, яка померла молодою. Франческо Петрарка кохав ледь знайому жінку Лауру без взаємності. Вільям Шекспір вибачав всі гріхи Смаглявій леді і продовжував її кохати.) Наприкінці ХІХ ст. власний варіант ліричноі драми кохання представив світові і великий українець Іван Франко. М. Коцюбинський захоплено писав: «Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові- лірикові, співцеві кохання і настроїв.»
Всі образи жінок, кохання у Франка зливаються в один – мрію, Музу, пісню, ідеал – далекий та ясний.
Дорогі учні, хто вже відчув у своєму житті кохання, можливо, й нерозділене? А хто з вас складав вірші про кохання?
Хоч ми і не поети, але ви ж володієте технікою складання сенканів. Складіть сенкан на тему «Кохання» за 1 хв. Нагадую вам алгоритм складання, спільнокореневі слова не вживайте. Якщо вам не зрозуміло, що це таке, я поясню:
Сенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків.
Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків.
1. перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник)
2. Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметника)
3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно це дієслова).
4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.
5. Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.
VІІ. Оцінювання. ( прокоментувати, добре обґрунтувати)
VІІІ. Домашнє завдання :  Вивчити напам’ять 2 поезії на вибір.
Заключне слово вчителя.
- Дорогі учні, любов – найвеличніше з людських почуттів, яке необхідно берегти і цінувати. Я вам бажаю кохати і бути коханими, щоб ваше почуття було взаємним!