Що, завтра знову до школи?

Так, мої дорогеньки, знову.

Доброго усім вечора.
 в мене завтра 2 уроки, дуже цікаві: відмінювання іменників та по І.Я. Франку "Легенда вічного життя".
готувала урок мови, пригадуючи 2 курс!
от конспект.

Конспект

уроку української мови

проведеного Шавеко Ольгою Григорівною

у 10-А класі, 7 грудня 2012 р.

Тема: Відмінювання іменників

Соціокультурна тема: Гривня – найкрасивіша валют у світі

Мета: - повторити орфограми, написавши диктант; повторити поняття про відмінювання іменників, відмінювання як зміна форми слова; - удосконалювати вміння учнів визначати тип відмінювання іменників; - збагатити словниковий запас учнів, - навчити правильно вживати частини мови й використовувати їх стилістичні можливості в мовленні, - розвивати самостійність; - виховувати позитивні риси характеру та інтерес до державної валюти.

Тип уроку: урок формування умінь і навичок

Методи і прийоми: перевірочний диктант, метод вправ, слово вчителя, бесіда, лекція вчителя з елементами бесіди, дослідницько-пошуковий; інтерактивні прийомі, «ланцюжок».

Обладнання: дошка, схеми, таблиці, дидактичний матеріал.

Підручник: Н. Бондаренко, А. Ярмолюк.

І. Організаційний момент

-  привітання; -       слово вчителя.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Впр. 214, 230.

Чи є питання до д.з.?

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірочний диктант

Козак, слов’яни, гарячий, кишеня, тривога, виделка, кропива, тріщати, бойовий, приїжджати, хазяїн, сьогодні, Фьоклін, мавпячий, Соловйов, бадьорий, йод, каньйон, мільйон, портьєра, прем’єра, кінозйомка, возз’єднання.

Один учень біля дошки, потім збираю на перевірку 4 зошити, усі інші працюють впродовж уроку.

–        Пригадайте, що таке Відмінювання іменників? Можлива відповідь учня: Відмінювання іменників — це один із засобів зв'язку слів у реченні.

–        А які відмінки називаються прямими/непрямими? Називний відмінок — початкова форма слова — прямий. Усі інші (родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний) — непрямі.

–        Кожний відмінок є втіленням певного типу смислових і синтаксичних відношень. За допомогою чого твориться відмінкова форма? Кожна відмінкова форма твориться за допомогою закінчення та (або) прийменника.

На вибір відмінкового закінчення впливає значення слова, рід, на який звук закінчується основа слова. За ознакою роду й характером основи слова всі іменники поділяються на відміни.

Скільки відмін в укр. мові? Чотири

ІV. Повідомлення теми, мети уроку, усвідомлення її учнями

–        Сьогодні на уроці тема: Відмінювання іменників. Подану тему ви проходили раніше, тому не буде складно повторити, повторити поняття про відмінювання іменників, відмінювання як зміна форми слова; - удосконалювати вміння учнів визначати тип відмінювання іменників; - збагатити словниковий запас учнів, - навчити правильно вживати частини мови й використовувати їх стилістичні можливості в мовленні, - розвивати самостійність;

–        Проблемне питання в нашому середовище – Гривня – найкрасивіша валют у світі

V. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібно на уроці / VІ. Виконання учнями вправ

Можливо метод «броунівський шлях». Зміна іменників за відмінками наз. Відмінювання.

До I відм. належать ім. ч./ж. р. на –а/ -я Микола, собака, ідея + ім. ж.р. –ище: ручище, хатище.

II в. – ім. ч.р. з нульовим закінч. та на –о. син, батько. + с.р. із –о, -е, -я крім тих, що набув. суф. ат, ят, ен: добро, море.

III в. – ж.р. з нул. зак. + ім. мати: сіль, мідь, ніч, нехворощ.

IV в. – с.р. –а, -я. Які при словозміні набувають суф. ат, ят, ен. Лоша, дитя, лисеня, плем’я тощо.

Залежно від кінцевого приг. основи ім. 1ї та 2-ї відм поділяються на групи – тверду, м’яку, мішану.

Тверда гр. – ім. ч./ж.р. з кінцевим тв. пригол. та зак. –а. староста. (2 в.)+ч.р. нульов. зак. або –о  брат, Дніпро. + ім. на -ар, -яр, -ир, -ір, -ур, -юр, -ер, -ор. Твір, яр, двір, папір. У множині мають Н.в. –и.

М’яка гр. – ч.р., ж.р. з кінцевим м’як. пригол. та зак. –я. суддя. + (2 в.) .нульов. зак. або день, Василь, ім. с.р. на –я. знання, повітря. та на –е поле, серце, сонце. +  -ар, -ир, у яких при відміюванні наголос з основи переходить на закінч. Вівчар, книгар, лікар, Ігор тощо. У множині мають Н.в. –і.

Мішана гр. – ч.р., ж.р. з кінцевим шиплячим пригол. та зак. –а. рікша, вельможа. + (2 в.) .ч.р. з осн. на шипл. нульов. зак. дош, ткач. С.р. –е явище, плече. + з наголошеним суф. –яр-, у яких при відміюванні наголос з основи переходить на закінч. Пісняр, тесляр, ковзаняр, оленяр. У множині мають Н.в. –і.

Особливості відмінювання іменників I відміни однини. Мають закінчення –і у Д.в. та М.в. + в них відбувається чергування приголосних. У множині у Р.в. ім. можуть мати різні зак. найчастіше є нульове. Рук, жінок.  У Зн.в. ім. мають форму або Н.в.(неістоти) або Р.в.(істоти), назви тварин мають парал. форми: розводити бджіл, бджоли. В О.в. можуть мати паралельні форми: сльозами – слізьми –ами,-ями,-има (грошима). У М.в. типовими є закінчення: -ах / -ях прийменники – у, в, на, по, при.

Інтерактивний метод «ланцюжок».I відміни однина. тверда група: Микола, голова; м’яка гр. Ілля – земля, мрія; мішана гр. – душа, ручище.

Де є чергування: нога, рука.

Особливості відмінювання іменників I відміни множина. 

(Теж саме. Вчитель приклад, інше діти.Відмінюємо коментуючи, учень у дошки, інші працюють в зошитах. Потім робимо висновки, зауваження, вчитель узагальнює.)

Особливості відмінювання іменників II відміни однини. Р. в. ч.р. одн. варіанти зак. –а/я, -у/ю.

Розглянемо таблицю на с. 119 «Правопис іменників чоловічого роду 2 відміни в Р.в. однини»

Інтерактивний метод «ланцюжок».                                    Впр. 236, С. 120

Пензеля, телефона, трамвая, тролейбуса, адреса (прив.), адресу (місце), льону, дозволу, бензину, капота, степу, міста, шторму, Сибіру, наміру, міліграма, звуку, конуса, курсу, офісу, шампуню, тюлю, кондиціонера, ліра, Дамаска, дивана, африканця, ганка, граніту, жалю, вестибюлю (клубу), дуету, вальсу, імпорту, закону, плацдарму (простір), натяку, готелю, пляжу.

Табл.. на с. 121 – Р.в. множина.

Впр. 237. знань, Чернівців, Альп, Дарданелл, дверей, грошей, ножиць, гастролей, чар, вуст, джинсів, саней, дебатів, яслів, макаронів.

Д.в. ім. ч.р. мають паралельні закінчення: -у (-ові), -ю (-еві/ єві), -у (-еві). Вибір закінчення є засіб милозвучності. З.в. характерні 2 форми: для неістот форма Н.в., для назв істот форма Р.в., можливі паралельні форми: пасти коней/ коні. О.в. однина тв. гр. закінчення –ом, м’яка, мішана гр. –ем/-єм, -ям, множина ­ закінчення –ами/ -ями, -има. М.в. характерні закінчення –і\-ї, -у/-ю, -ові, -еві, -єві. Кл.в. –у, -ю, -е. У множині Н.в. –и, -і/-ї, -а/-я. Р.в. –ів, -їв, -ей, нульове флексія (селян, облич). З.в. – студентів, форма неістот = Н.в. О.в. –ами/-ями, однак ще –ми (кіньми). М.в. –ах, -ях.

Інтерактивний метод «ланцюжок». II відміни однина. тверда група: хліб, слово. Множина.

М.гр – край, лікар, життя. + мн.

Мішана гр.. – дощ, школяр, плече + мн.

Особливості відмінювання іменників III відміни однини. Всі іменники у формі Р., Д., М. відмінків мають флексію –і. О.в. «мавпа був» пишемо апостроф перед -ю (верф’ю), між двома голосними або перед –ю подовжуються м’які та шипл. приголосні: річчю, тушшю. При збігу пригол. подовж. Не відбувається: честю, нехворощу.

Інтерактивний метод «ланцюжок».III відміни однина. Ніч, мати, любов +мн.

Особливості відмінювання іменників IV відміни однини. Характерним є поява суф. –ат, -ят, -ен у формах Р., Д., М. відмінках. Суф. –ен з’являється і в ін. відмінках (племенем, іменем, тіменем) + можливі парал. форми (без) племені – плем’я.

Інтерактивний метод «ланцюжок». IV відміни однина курча, дівча, ім’я, +мн.

Іменники множинної форми: властиві форми як і в ін. відмінах. Н.в. –і, -и, -ї, -а, -я. Р.в. –ей, -ів, їв, нульове. Д.в. –ам, -ям. З.в. = Н.в. (неістота), Р.в. (істота), О.в. –ами,-ми,-ями, -има (людьми) + паралельні форми  (двері – дверима, дверми, дверями).

Інтерактивний метод «ланцюжок». Гімалаї

Іменники не змінюються: *прізвища пригол. чи –О (жіночі) Савчук. *рос. прізвища на –их,-ово,-аго. *загальні незмінювані назви типу: кашне, бароко, стакато. * абревіатури.

V. Перевірка якості самостійної роботи учнів

-дослідницько-пошукове завдання. Розгорніть підручник на с. 127 прочитайте, на що треба звернути увагу: Кл. відмінок.

Впр. 256 – самостійно роблять учні.

VІІ. Підбиття підсумків уроку

Отже скільки відмін в укр. мові? Тощо. Питання усі по уроку, всі особливості відмін вчитель запитує в учнів.

VІІІ. Домашнє завдання.

Вивчити теорію, таблички. Провідмінювати іменники в однині та множині: 1 в.: сваха, 2 в.: мед, воротар, ткач, 3 в.: сіль, 4 в.: теля, множинна форма: діти, вила та незмінні: какаду.